Другий рік поспіль Національна рада спільно з ГО «Жінки в медіа» вивчають і складають «Гендерний профіль українських медіа». Цьогорічне дослідження, презентація якого відбулася 6 березня в Укрінформі напередодні Міжнародного дня боротьби за права жінок, охопило широке коло респондентів – телебачення, радіо, уперше в опитуванні взяли участь друковані й онлайн-медіа. Згідно з результатами – робота в медіа залишається сферою, де жінки становлять більшість: 58% проти 42% чоловіків. Результати унікального аналізу будуть представлені головою медіарегулятора Ольгою Герасим’юк на 69-й сесії Комісії ООН зі статусу жінок.
«Гендерний профіль українських медіа» – це дослідження про збалансованість та очищення від стереотипів, підтримку військових, ветеранів і їхніх родин, про те, як вік та стать впливають на посаду. Медіа дедалі більше усвідомлюють важливість гендерного балансу не лише щодо працівників, а й щодо контенту, який створюють.
Як свідчать результати аналізу – медіасфера продовжує залишатися галуззю, де більшість працівників – жінки. Ця тенденція зберіглася такою ж, як і показували висновки першого, минулорічного дослідження.
Цьогорічне дослідження стало ширшим. На питання анкети відповідали, окрім аудіовізуальних, онлайн та друковані медіа. Уперше до опитування додали питання щодо людей з інвалідністю у медіаіндустрії, про залучення ветеранів та ВПО до роботи, про допомогу родинам загиблих медійників. Загалом було опрацьовано 492 анкети від медіа, де працює понад 8900 працівниць та працівників, що дозволило отримати ширшу картину стану гендерного балансу в медіапросторі.
Війна стала суттєвим фактором змін у професійній структурі: технічні спеціальності, які традиційно займали чоловіки, почали опановувати жінки. Посади відеоінженерів, операторів, технічних працівників нині обіймають і жінки.
Поступово змінюється й рекламний контент: стає менш дискримінаційним, відбувається відхід від експлуатації стереотипних образів. Це свідчить про еволюцію поглядів на гендерну збалансованість не лише кадрової політики, а й щодо змісту інформаційного простору.
Ліза Кузьменко, голова ГО «Жінки в медіа» та членкиня Комісії з журналістської етики, яка модерувала захід, наголосила, що дослідження не лише фіксує поточний стан справ, а й дає можливість впливати на політики медіа у майбутньому.
Час показав, як легко руйнуються демократії, тому гендерна рівність, як один із вимірів демократії перебуває під загрозою і потребує особливої уваги і підтримки.
Про це говорила Катерина Левченко, Урядова уповноважена з питань гендерної політики: «Сьогодні ми зібралися для обговорення одного з ключових показників демократії – рівності прав та можливостей жінок і чоловіків. Це не лише питання справедливості, а й важливий чинник розвитку суспільства. Україна досягла значного прогресу, але нові виклики виникають постійно».
Одним із пріоритетних напрямів діяльності Національної ради відповідно до нового медійного законодавства є забезпечення гендерної рівності в медіа та убезпечення громадян від дискримінації. Проте медіарегулятор розпочав цю наполегливу роботу ще з 2019 року, коли законодавчо цей важливий напрямок стійкості й цілісності суспільства ще не був виразним на порядку дня. А сьогодні в міцному партнерстві з однодумицями з ГО «Жінки в медіа», на 140 році жіночого руху в Україні, з прогресивним медійним законодавством, регулятор ділиться досвідом зміцнення процесів гендерної справедливості з європейськими партнерами. Нещодавно по цей досвід звернулося кілька країн.
Україна вже розрахувала власний Індекс гендерної рівності за методологією Європейського інституту гендерної рівності, і його показники виявилися вищими, ніж у деяких країнах ЄС. Це свідчить про системний підхід до питання рівності.
Голова Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова Ярослав Юрчишин зауважив, що гендерна рівність та залученість різних груп населення – це не лише міжнародний тренд, а й етап розвитку України. Він навів приклад: ще кілька років тому обговорення військової форми для жінок здавалося неактуальним, а тепер – це питання необхідності.
Юрчишин також звернув увагу на інтеграцію ветеранів у суспільство: «Ми часто говоримо про їхню адаптацію. Але чи готове суспільство до їхнього повернення?». Він підкреслив, що процес вимагає не лише змін у законодавстві, а й перегляду соціальних норм.
Аналітикиня ГО «Жінки в медіа» Зоя Красовська представила результати дослідження, яке охопило 492 медіаорганізації та 8900 працівників та працівниць. Ключові тенденції:
- Жінки становлять 58% від загальної кількості працівників медіа, але лише 51% серед керівників.
- Лише 30% експертних коментарів у новинах належать жінкам.
- Чоловіки переважають серед спікерів у телевізійних аналітичних програмах.
- Тема рівності висвітлюється рідко, а стереотипні образи жінок ще присутні у медіа.
- 67% жінок і 33% чоловіків проходили навчання чи підвищення кваліфікації у 2024 році.
Окрім презентації дослідження, під час заходу було відзначено тих, хто сприяє гендерній рівності та розширенню прав і можливостей жінок. Катерина Левченко вручила подяки голові Національної ради Ользі Герасим’юк за зміни у медійному просторі та голові ГО «Жінки в медіа» Лізі Кузьменко за лідерство та співпрацю.
Обговорення результатів дослідження дало змогу медіаекспертам, журналістам і представникам громадянського суспільства поділитися думками щодо подальших кроків у впровадженні гендерної рівності у медіаіндустрії.
Електронну версію дослідження «Гендерний профіль українських медіа» можна завантажити тут українською та англійською. Переглянути запис трансляції можна тут.
