Національна рада провела гендерний моніторинг ефіру загальнонаціонального телемарафону «Єдині новини». Загалом проаналізовано 174 сюжети, що транслювалися протягом доби 22 липня. Моніторинг мав показати наскільки передачі, які транслюються в межах телемарафону, гендерно збалансовані і відображають різноманітність в умовах війни.
«Цей моніторинг покликаний до просвітництва, до того, щоб ми вирівнювали наші медійні наративи, – зауважила голова Національної ради Ольга Герасим’юк. – Національна рада розміщує його на сайті з навчальною метою, щоб журналісти могли проаналізувати і використовувати у своїй роботі».
Член Національної ради Максим Онопрієнко стисло розповів про результати моніторингу. «Загалом картина задовільна, більшість сюжетів гендерно збалансовані, однак трапляються певні гендерні стереотипи. … У всьому іншому багато позитивних тенденцій. Усе частіше вживаються фемінітиви, сексистських сюжетів із нетолерантною лексикою зовсім немає, немає випадків об’єктивації і фейсизму», – сказав він.
Під час моніторингу аналізувався зміст випусків новин, прямого ефіру зі студії мовника та відокремлених телепередач, які транслюються у записі.
Для аналізу передач було використано методологію гендерного моніторингу, що створена за ініціативи Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення за підтримки уряду Швеції та Національного Демократичного Інституту США.
Загалом зі 174-х перевірених сюжетів, які транслювалися в ефірі марафону протягом доби, 113 гендерно нейтральні. Ще 36 сюжетів гендерно нестереотипні різного ступеня.
У 25 сюжетах були зафіксовані ознаки гендерних стереотипів. Ідеться про зображення в ролі військовослужбовців ЗСУ, рятувальників ДСНС і поліцейських Національної поліції тільки мужніх чоловіків, які захищають, рятують людей. Натомість у ролі жертв ракетно-бомбових ударів російських військ представлені жінки, які у кадрі плачуть і жаліються.
Також моніторинг Національної ради фіксував вживання мовного сексизму. Журналісти називали військовослужбовців «воїни-захисники», «наші хлопці». Подібні фрази містять ознаки гендерної дискримінації українських захисниць.
Гендерно стереотипні, сексистські сюжети з прикладами об’єктивізації, фейсизму, нетолерантної лексики тощо у день моніторингу не були зафіксовані.
Можна, навпаки, відзначити появу нової тенденції в телевізійному ефірі щодо зображення чоловіків і жінок у нестереотипних для них гендерних ролях. Приміром, в ефірі транслювалися сюжети, в яких жінки показані сильними з традиційно маскулінними якостями. Зокрема, їм надавалася провідна роль годувальниці родини. Зображення чоловіків зі свого боку балансувало з мужністю та заняттями, що стереотипно більш притаманні жінкам. Приміром, ведення побуту, рукоділля тощо.
У контексті демографічного гендерно вікового різноманіття громадян України можна зауважити, що воно не є належним чином відображене серед ведучих марафону. У ньому домінують жінки-ведучі віком до 35 років.
Від початку повномасштабного вторгнення російських військ в Україну війна стала головною темою загальнонаціонального ефіру. Зі 174 сюжетів цій темі було присвячено найбільше – 90 сюжетів. У зв’язку з цим спостерігається переважання сюжетів з гендерно маскулінними ролями.
Традиційно експертна думка в ефірі представлена переважно чоловіками. У сюжетах на тему політики і міжнародних відносин експертами запрошено тільки чоловіків (100%). Висока представленість експертів-чоловіків зберігається і в темі «Економіка, сільське господарство, ринок праці» – 92,3%. Воєнну тематику цього дня коментували 88% експертів-чоловіків. Зокрема, це може свідчити про все ще традиційне уявлення про оборонно-воєнну сферу як про галузь тільки чоловічу. Водночас авторами/репортерами сюжетів у відповідних категоріях є здебільшого жінки або ж їх порівну з чоловіками.
Натомість у соціальній тематиці, питаннях сім’ї, дітей та приватній сфері можна відзначити абсолютне переважання жінок як експерток – 75% проти 25% експертів-чоловіків.
Серед учасників сюжетів спостерігаються позитивні зрушення у висвітленні посиленої ролі чоловіків як активно залучених до сімейного життя, процесу виховання дітей.
На підставі результатів моніторингу Національна рада звертає увагу телекомпаній на необхідність дотримання гендерно збалансованої редакційної політики. Необхідно забезпечувати в ефірі збалансовану присутність чоловіків і жінок серед ведучих, авторів/ок матеріалів, експертів/ок, учасників/иць, а також враховувати вікове різноманіття серед ведучих новинних та інформаційно-публіцистичних передач.
Воєнній сфері і тематиці традиційно властиві гендерні стереотипи і упередження. Їх поширення може формувати викривлене уявлення про ситуацію і посилювати нерівність між жінками і чоловіками. Тому при створенні сюжетів на ці теми необхідний виважений підхід.
Крім того, використання інклюзивної мови і лексики дозволяє однаково відзначити внесок жінок і чоловіків усіх вікових категорій у різних сферах життя – воєнній, гуманітарній, економічній тощо.
